Олександр Горобець про колекторів і необхідність врегулювання їх діяльності на законодавчому рівні

колекторська діяльність

На проблемах, пов’язаних з діяльністю колекторів поза правовим полем в Україні, зупинився в своїй статті Олександр Горобець, адвокат, керівник проектів Практики безпеки бізнесу АТ.

Активізація колекторської діяльності в нашій країні доводиться на період обвалу курсу гривні та в зв’язку з цим нездатністю багатьох позичальників погасити взяті раніше кредити. Діяльність колекторів – це розгалужена структура, що діє багато років без законодавчої бази.

Колекторська діяльність за кордоном вже давно діє в законодавчо-закріпленому руслі, – зазначив О.Горобець. Так, ще в 1977 році в США був прийнятий закон, який встановив основні правові критерії ведення колекторського бізнесу. Цим законом визначено саме поняття колекторської діяльності, дозволені методи ведення бізнесу, права та обов’язки всіх сторін, порушених у цьому процесі. У законі прописані можливість захисту в суді і відповідальність за порушення вимог закону.

І хоча в Європі колекторський бізнес почав розвиватися набагато пізніше, ніж в США, проте, у всіх країнах Євросоюзу є свої особливості. Наприклад, в Німеччині всі великі фінансові організації співпрацюють зі спеціальною асоціацією колекторських агентств. А ось у Великобританії організаціям з надання колекторських послуг не обов’язково отримувати ліцензію, але законослухняні агентства все ж ліцензують свою діяльність.

У статті йдеться про те, що кожен український банк, на відміну від зарубіжних, має юридичну службу або відділ безпеки, які й покликані вирішувати проблеми із заборгованістю, вести судові розгляди. Але в період після 2008 року з моменту різкого падіння курсу гривні настільки ж різко зросла і кількість злісних боржників за кредитами. Банки вже були не в змозі впоратися з величезною кількістю справ по стягненню заборгованості.

Саме в цей період банківські установи почали вдаватися до таких методів стягнення боргу, як переуступка прав за позикою і запрошення до співпраці інших організацій, здатних стягнути прострочений борг.

Цією діяльністю і почали займатися колектори керуючись договорами з банками і за відсоток від стягненої суми боргу.

Починаючи з 2014 року за три наступні фінансові роки в Україні було виведено з ринку 87 фінансово-нестабільних банків, в яких акумулювалось 30% загальних активів (цінні папери, грошові депозити, власний капітал і т.д.). Це стало поштовхом до подальшого розвитку колекторських організацій.

Олександр Горобець зазначив, що, виходячи з методів ведення колекторської діяльності, колекторські компанії розділилися на кілька видів:

  • Компанія-колцентр, які серед співробітників мають в основному операторів телефонного зв’язку і за допомогою сотень дзвінків кредиторам намагаються повернути борг;
  • Професійні збирачі, які шляхом зустрічей з позичальниками, листів та інших прийомів психологічного впливу намагаються вплинути на боржника;
  • Факторингові компанії, які мають кошти для придбання у банку кредитного портфеля.

Колекторські фірми працюють зараз з боржниками за комунальні платежі, за боргами енергетичних і телерадіокомпаній, в сфері мікро- та роздрібного кредитування.

Окремо автор статті зупинився на тому, як слід протистояти колекторам, якщо вони постійно дзвонять додому і на роботу, якщо загрожують, якщо з’явилися до вас в будинок.

Важливо пам’ятати, що Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за примус до виконання цивільно-правових зобов’язань (ст. 356 КК) і звернення в поліцію може мати вплив на недобросовісних стягувачів. Принаймні, до тих пір, поки сфера колекторської діяльності дочекається свого часу і буде законодавчо врегульована, – констатував О. Горобець.

Leave a Reply

Your email address will not be published.